Пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

Голодомо́р 1932–1933 років — геноцид українців, злочин. Навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках масовий голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) таКубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 рокуУкраїнський парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Мойсейовича Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. 

Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта місті Едмонтоні, в мерії міста щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору. На офіційній частині заходу традиційно присутні мер міста й керівники провінції. Біля входу до мерії встановлений перший у світі пам'ятний знак на вшанування річниці Голодомору «Розірване кільце життя». У 1988 році Конгрес США, а в 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації.

Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

У Чугуївській центральній бібліотеці до дня пам'яті жертв голодомору та політичних репресій створена тематична книжкова виставка.

Цветок толерантности

14 ноября, в преддверии празднования Международного дня толерантности  ученики 7, 8 и 9 классов Чугуевской общеобразовательной школы 1-2 ступеней №4 приняли участие в тренинге «Цветок толерантности». Мероприятие для школьников провели сотрудники  Чугуевской ЦБС . 

Целью тренинга было сплочение детского коллектива, ознакомление с понятием  и принципами «толерантность», стимулирование воображения участников в поисках собственного понимания толерантности.

В ходе мероприятия  дети вместе с работниками библиотеки собрали «Цветок толерантности», с удовольствием выступили в роли актеров в сценке - экспромт  на тему «Доброта».

Зажгли свечу памяти и скорби о тех, кто стал жертвой военных конфликтов, терроризма, расовой дискриминации.

Заинтриговал всех «волшебный» сундучок, который показала ведущая, в нем лежали  «сокровища», которые  можно было потрогать и потратить. А бывает богатство, которое можно только почувствовать. Ребятам было предложено назвать черты характера,  которые бы они взяли с собой в жизнь и  все перечисленные качества  назвали одним словом – толерантность.

А в конце мероприятия все участники,  выстроившись в круг и взявшись за руки, сделали волну и почувствовали себя единым целым и все вместе произнесли девиз этой акции: «Мы все такие разные,  но этим и прекрасны мы». Сотрудники библиотеки пожелали ребятам, чтобы  с каждым днем  они становились дружнее и добрее, чтобы выросли порядочными и честными людьми.

« Не зли других и сам не злись,
Мы гости в этом бренном мире.
И, если что не так — смирись!
Будь поумней и улыбнись.
Холодной думай головой.
Ведь в мире все закономерно:
Зло, излученное тобой,
К тебе вернется непременно. »

Омар Хайям

Тренинг сопровождался ярким визуальным видеорядом и видеоклипами.

День української писемності та мови

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. 

За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. 

Свято було встановлене указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.

Мелодійна, ніжна, солов’їна — не вистачить слів, щоб описати нашу рідну українську мову. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

Українська мова — державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.

Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже як сказав великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко, «мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».

До дня української писемності та мови, який відзначається 9 листопада, працівники центральної та юнацької бібліотеки зробили книжкову виставку для користувачів під назвою: «Нетлінний скарб нашого народу».