УВАГА, НОВИНКА!

З пилу з жару до нашої бібліотеки потрапила книга відомого історика-лінгвіста, яка розкриває тему походження української мови та етноса в цілому, указує нові напрямки дослідження коренів українців як нації!
Лише завітаючи до нас ви зможете ознайомитись з цією новинкою!

Я ЗНАЮ РІДНУ МОВУ!

Шановні користувачі! До Міжнародного Дня рідної мови пропонуємо вам пройти опитування та перевірити свої знання з української мови:

• У слові стільки складів, скільки...
• Якими бувають речення за метою висловлювання?
• Частина слова, що стоїть перед коренем.
• Скільки букв в українському алфавіті?
• Який знак в українській мові не є розділовим?
• Назвіть останній відмінок української мови.
• В якому реченні одна його частина залежить від іншої?
• Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?
• Рід іменника “сирота”.
• Слово, що вживається лише в певній місцевості.
• Слово, яке щойно з’явилося в мові.
• Головні члени речення.
• Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків.
• Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його?
• Чуже мовлення, передане дослівно.
• Дослівно наведений уривок з якогось тексту.
• Скільки відмін має іменник?
• Від якого слова походить слово “вишня”?
• Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного.
• Що вивчає розділ про мову “Морфологія”?
• Розділ науки, який вивчає звуки.
• Поставте дієслово “вигукувати” у наказовий спосіб.
• Закінчити: “Слово до слова – зложиться…”.
А за відповідями завітайте до нашої бібліотеки!

НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК…

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини.Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Про українську мову можна говорити безкінечно. Ви тільки погляньте на безліч цікавих фактів про неї:

∙ Як зазначається, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

∙ В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

∙ Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

∙ В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

∙ Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, кошеня, жабеня.

∙ Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».

∙ Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити “дихлордифенілтрихлорметилметан” (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

∙ У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані “дзеркальні” фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром “Я несу гусеня”, або ж “ротатор”. Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?

∙ Українську мову офіційно визнали літературною після видання “Енеїди” Івана Котляревського.

∙ Перший український “Буквар” видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

∙ Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

∙ Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської).

∙ Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

СЕРЦЮ ВЛАСТИВО ЛЮБИТИ!

Якби зібрати з неба всі зірки і всі сонця з усіх небес на світі, — моя любов горітиме яркіш за всі сонця, на тисячі століттів. Володимир Сосюра День Святого Валентина ще іменують Днем усіх закоханих. Свято — неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого. День Валентина прийшов до нас з-за кордону і дуже скоро став одним з найпопулярніших молодіжних свят. Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ таємно вінчав закоханих. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого. Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні. Щороку 14 лютого молоді люди, що мають пару, дарують своїм половинкам різноманітні подарунки: • «валентинки» — символічні листівки у формі сердечок, які містять признання в коханні, найчастіше у віршованій формі; • солодощі, виготовлені в тій же «серцевій» формі або які зображують фігурки Купідона — бога любові; • м'які іграшки та сувеніри. Подарунки та традиції святкування Дня закоханих у різних країнах різняться. Наприклад, у Франції найкращим подарунком у цей день вважають ювелірні прикраси і коштовності, а в Данії – засушені білі квіти. В Італії свято називається солодким днем, тому італійці дарують один одному солодощі та торти, прикрашені голубами та сердечками. У Фінляндії 14 лютого відзначають Днем друга, тому у цей день жителі країни вітають зі святом не тільки своїх коханих, але й кращих друзів. Також фіни у цей відзначають жіночий день, на кшталт свята 8 Березня. А ось, наприклад, у Кореї неодружені, які не отримали подарунка на День святого Валентина, йдуть до ресторану для одиноких та їдять там чорну локшину, аби відсвяткувати свою самотність. У Голландії в цей день жінка може зробити пропозицію чоловікові, якого вона вподобала. Якщо ж чоловік відмовляє, то він має подарувати їй шовкову сукню. А в Канаді чоловікові за відмову жінці може загрожувати штраф або ґрати. На Ямайці День закоханих є днем боротьби із соромом та боязкістю. В країні існує традиція, за якою там проводяться "голі весілля", коли з одягу на нареченій і нареченому залишаються лише обручки. В Англії дарують подарунки та любовні послання не тільки коханим людям, але й домашнім улюбленцям – собакам, кішкам і навіть коням. Проте є країни, де свято закоханих досі заборонене. Йдеться, зокрема про Іран та Саудівську Аравію. Влада цих країн вважає, що це свято пропагує сексуальну розбещеність. Тому тих, хто не дослухається до офіційних рекомендацій, карають чималими штрафами. Зі святом кохання вітаємо вас, Бажаємо любові, тепла і надії!

«Різдвяна пісня Чарльза Діккенса» (07.02 – 210 років від дня народження Ч.Діккенса, англійського письменника)

Відомий англійський майстер пера Чарльз Діккенс самим своїм існуванням спростував думку, що великі письменники зазвичай набувають слави лише через роки після смерті. Він ще за життя досяг успіху і визнання. І, звичайно ж, залишив нащадкам неабияку літературну спадщину, яка досі дуже популярна у всьому світі.

Цікаві факти з життя Діккенса: - Перші публікації Діккенса були надруковані у лондонських газетах. Це були нариси, що описують життя і соціальне становище дрібної буржуазії, що руйнується. - Гучну славу письменнику приніс його перший роман «Посмертні записки Піквікського клубу». - У 90-х роках минулого століття його портрет красувався на англійській банкноті номіналом десять фунтів. - Усього з-під пера Чарльза Діккенса вийшло 16 романів і безліч менших творів. - Твори Діккенса багато разів ставали об'єктами екранізацій. Загалом фільмів, мультфільмів та серіалів за мотивами його творчості було знято близько ста вісімдесяти.

Одним з найпопулярніших та найкращих оповідань Чарльза Діккенса вважається "Різдвяна пісня в прозі" (1843). У цю книгу просто неможливо не закохатись. У творі розповідається про старого скнару, жадібного чоловіка Скруджа Ебенезера та його історію життя. Розповідаючи її, Чарльз Діккенс хотів нагадати людям про справжню сутність і сенс цього чудового свята. Повість написано легко й водночас глибоко, з великою любов’ю. Тож не дивно, що ця книжка одразу стала сенсацією та справила неабиякий вплив на укріплення різдвяних традицій в XIX ст. Вона й досі залишається живою й актуальною, промовляючи до людських сердець та створює неперевершену святкову атмосферу. Захоплююча, повчальна історія, що змушує замислитись, і саме те, що потрібно холодного зимового вечора. Запрошуємо всіх, хто ще не встиг ознайомитись з творами Чарльза Діккенса, до нашої бібліотеки!

Недовгий шлях Євгена Гребінки.

Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як заховаться? Не можна ж вік цілий Пробути з собою одним. Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту. Батько письменника був штаб-ротмістром, учасником війни 1812 року. Початкову освіту хлопець здобував вдома. З 1825 навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де й почав писати вірші. 1829 року розпочав перекладати українською поему Олександра Пушкіна "Полтава". Разом з товаришами-гімназистами створював студентську бібліотеку, видавав рукописні журнали "Аматузія" та "Пафія"..m.wikipedia.org 1831 року, після закінчення гімназії, Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у "Записках студента". Цього ж року на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір "Рогдаев пир". 1834 року Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка". У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва. Також сприяв виданню «Кобзаря» 1840 р.: за один день провів його через цензуру. Тарас Шевченко був вдячний Є. Гребінці за допомогу і прихильність, намалював його портрет, присвятив вірш «Перебендя». Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах "Ластівка". У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг. "Очи черные, очи страстные, Очи жгучие и прекрасные! Как люблю я вас! Как боюсь я вас!" volyn.com.ua 1843 року Євген Гребінка разом із Шевченком побував у маєтку Тетяни Вільхівської в селі Мосівці. Того ж року в журналі "Отечественные записки" надрукували роман "Чайковський" з епіграфами із творів Тараса Григоровича. Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині – біля хутора Убіжище. Українською мовою усі твори Євгена Гребінки вперше опублікували 1878 року. Байкарська спадщина Гребінки (всього 27 творів) є найціннішою частиною його творчого доробку. Байки Є. Гребінки представляють усі різновиди цього жанру: власне байку, байку-казку і байку-приказку. Український поет створив зразки тієї реалістичної віршованої байки, що стала своєрідним еталоном цього жанру в подальшому розвитку української літератури.

Щиро дякуємо!

Найдорожчий скарб бібліотеки - це книги. Нашу бібліотеку відвідують чудові люди. І не тільки відвідують, але й приносять дари. А найцінніші дари для бібліотеки звичайно книги. У нашому списку дарувальників з'явилися нові імена - старший солдат Свинаренко Віктор Іванович та молодший сержант Стрєльченко Сергій Сергійович, службовці ВСП, які передали нам в дар книги. Колектив КЗ "Публічна бібліотека" Чугуївської міської ради висловлює щиру подяку за найщедріший дар!