четверг, 23 октября 2014 г.

Эхо памяти

22 октября,  в преддверии Дня освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков сотрудниками централизованной библиотечной системы было проведено патриотическое мероприятие  «Эхо памяти» для учащихся 5,7 и  8 классов Чугуевской Общеобразовательной школы I - II Ступеней № 4.

Со дня Победы прошло уже 70 лет, но те страшные и суровые события до сих пор никого не оставляют равнодушными.  По современным подсчетам, общие человеческие потери Украины в Великой Отечественной войне составляют около 9 миллионов.
О том, какой ценой досталась победа, ребята убедились, просмотрев видеофильм об освобождении Украины.


Всех присутствующих, тронула до глубины души поэзия нашего земляка поэта-воина - Василия Романовича Чугая, который прошел рядовым через все пекло войны.  Заведующая библиотекой для юношества Чугуевской ЦБС Петрова Л.А. и библиотекарь ЦБС Щедрова И.В. прочитали стихи-баллады: «Баллада о котелке» и «Желудь». Его прекрасные стихи, западают в душу  своей потрясающей правдой и болью о войне. Каждое стихотворение это тема из реальной жизни, написанная просто и талантливо.

С большим интересом ребята рассматривали ксерокопии  фронтовых писем – треугольников наших земляков - чугуевцев, которые нам любезно предоставили сотрудники Художественно – мемориального музея имени И.Е. Репина. С огромным старанием и творчеством под руководством заведующей методико –библиографическим отделом -  Самко А.В, учащиеся  сами  сделали письма – треугольники, в которых написали слова благодарности и пожелания всего наилучшего ветеранам Великой Отечественной войны. При встрече с ветеранами на мероприятии «Мы Вашу Славу сохраним» будут торжественно переданы им письма «Эхо памяти».

 Ключевым моментом стало угощение всех участников мероприятия  военно-полевой кашей и сладким травяным чаем.


Сотрудники ЦБС выражают большую благодарность  за чуткое руководство и  высокую организацию  и за помощь в проведении  мероприятия - завуча по учебной работе – Шульге Н.Е., классному руководителю 5 класса – Чуприной В.П., библиотекарю -  Сокол Т.А., работникам школьной столовой за вкусную кашу.

Мероприятие подготовили и провели:
- заведующая методико –библиографическим отделом -  Самко А.В.,
- заведующая библиотекой для юношества - Петрова Л.А.,
- библиотекарь центральной библиотеки - Щедрова И.В.,
- библиотекарь центральной библиотеки - Лановенко К.В.






вторник, 14 октября 2014 г.

Свято Покрова Пресвятої Богородиці

Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є спірною.
2014 року указом президента України П.Порошенка свято Покрови визнане як День Захисника України.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.
До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.
До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.
А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»
Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.
У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

У Чугуївській центральній бібліотеці до дня Покрови відзначили цю дату книжковою виставкою «Пресвята Покрівонько, перед твоїм покривалом голови схиляємо!» 

УВАГА, НОВИНКА!

З пилу з жару до нашої бібліотеки потрапила книга відомого історика-лінгвіста, яка розкриває тему походження української мови та етноса в ці...