СВІТЛЕ БЕЗСМЕРТЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. 25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки (1871–1913) - Лариси Петрівни Косач-Квітки - видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. Матір’ю Лесі Українки була письменниця Ольга Косач, що ставила на своїх роботах псевдонім Олена Пчілка. Вона була активною учасницею проукраїнського руху. Встановила сімейною мовою спілкування українську мову і прищеплювала своїм дітям любов до української народної пісні, казок і традицій. Дядьком Лесі Українки був відомий український вчений, засновник українського соціалізму – професор Михайло Драгоманов, який значно вплинув на становлення Лесі Українки як письменниці. Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією). Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво». Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 — написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним. За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку. Перші стосунки з чоловіком в Лесі Українки відбулися, коли їй було 15 років. Із Максимом Славинським, який вже був повнолітнім, вони разом перекладали Гейне. Проте пізніше Максима заарештують за кордоном і замучать до смерті у в’язниці чекісти. У 26-ть вона познайомилася з другом по хворобливому нещастю – Сергієм Мержинським, який давно боровся із затяжними сухотами. Її болі в кістках і нирках та його тяжкий стан поєднали молодих людей у спільному горі: Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у дівчини на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі. І Хоча Леся була біля його смертного ложа, Мержинський не кохав її. У свій останній день при пам’яті він попросив Лесю записати прощальний лист до іншої жінки, що насправді була в його серці усе життя. Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона поважала, але кохання до нього не відчувала. Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів туберкульозом, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатити лікування дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років. За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913 р. Їй було усього 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

І знову про кохання…

Ось і минув день всіх закоханих, але кохання не скінчилось, як і книжки про почуття в центральній бібліотеці. Любов означає прийняття, щирість, ніжність, турботу, готовність віддавати і нести відповідальність, надійність та щедрість. Кожен шукає в житті собі друга, партнера, того, хто здатний зрозуміти, розділити радощі та печалі. Усі ми прагнемо любові, прагнемо любити і хочемо, щоб любили нас. Більшість людей можуть сказати, що вони закохувались, але чи любили - це вже інше питання. Любов і закоханість, що ж це таке? Розібратись в цих питаннях вам допоможуть книги про зворушливі та романтичні історії кохання, які чекають на вас! #Українськийінституткниги

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.ПРОСТО ІДУТЬ В НЕБЕСА...

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. Ми висловлюємо глибокі співчуття родинам загиблих Героїв.

Працівники центральної бібліотеки Чугуївської ЦБС підготувала тематичну книжкову виставку, присвячену «Небесній сотні», «Герої не вмирають. Просто ідуть в небеса».

Символ любові та дружби

14 лютого світ відзначає День Святого Валентина. В цей день прийнято дарувати валентинки, подарунки та сувеніри у формі сердець. Але найкращий подарунок – це те що зроблено своїми руками. Такі подарунки завжди зворушливо і надзвичайно приємно отримувати. Напередодні цього свята в центральній бібліотеці відбувся майстер-клас «Валентинки своїми руками». Учасниками цього дійства були дітки, всі вони дуже старались та творчо, з задоволенням підійшли до цього завдання. Кожен прикрашав свою валентинку, проявляючи фантазію та вміння. Все проходило в теплій, дружній і веселій атмосфері. У ході заходу працівники бібліотеки розповідали про традиції та особливості святкування Дня Святого Валентина в різних країнах.

Центральна бібліотека пропонує своїм читачам поринути у пригоди разом з романом Джеральдін Брукс «Хранителі Книги». Джеральдін Брукс – американська журналістка і письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії за роман «March», авторка кількох бестселерів, перекладених багатьма мовами. Роман «Хранителі Книги» поведе вас у подорож минулим, де абсолютно різні за вірою, культурою та національністю люди захищали безцінну Книгу. Сараєво, 1996. Ханна Гіт досліджує середньовічний манускрипт, між його сторінок вона знаходить фрагмент крильця метелика, дрібку солі, білу волосинку… Несподівано манускрипт викликає інтерес у влади Боснії й агента Моссаду, і жінка опиняється у вирі політичних інтриг, які має розплутати.

Василь Шкляр – один з найвідоміших письменників сучасної України, лауреат багатьох літературних премій, автор понад десяти книг прози, «батько українського бестселера». Василь Шкляр народився 1951 року в селі Ганжалівка на Черкащині. Закінчив філологічні факультети Київського і Єреванського університетів. Після закінчення навчання, Шкляр працював журналістом. Не залишаючи роботу журналіста, у 1980-х роках пише свої перші відомі збірки оповідань, зокрема, «Де твій Остап, Соломіє?», «Перший сніг» та «Живиця». Пізніше виходять друком інші книги та оповідання, але вони залишаються практично не поміченими. Лише після виходу роману «Ключ» у 1999 році до письменника приходить популярність і визнання читачів. Сьогодні центральна бібліотека представляє найдивовижніший роман Василя Шкляра «Характерник». Події у книжці відбуваються у другій половині ХVІІ століття. Письменник, на основі документальних джерел, творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». А ще Василь Шкляр розповість секрет: хто ж такий характерник і як таким стати.

Увага! Увага!

Таємничі історії в центральній бібліотеці від Андрія Кокотюхи - автора понад 70 романів і понад 100 сценаріїв. Роман "Вигнанець і чорна вдова" відкриває нову серію його ретро-детективів. Молодий слідчий Платон Чечель викриває вбивцю юних дівчат – доньку таємного радника з Петербурга. Та панянка гине за тих самих обставин, що і її жертви, тож впливові родичі звинувачують Чечеля в наклепі. Єдиний вихід не опинитися на каторзі – урятувати життя мільйонера фон Шлессера… Утім, барон помирає, і це лише початок серії холоднокровних убивств.

Друга книга Андрія Кокотюхи "Вигнанець і навчена відьма" продовжує знайомити нас із неймовірними пригодами Платона Чечеля. Цього разу Чечель виконує в Полтаві делікатне доручення. Але його затримує в місті ще одна історія — не кримінальна, а містична. У краї діється щось дивне: псується погода, масово мре худоба, молоду місцеву поміщицю звинувачено у відьомстві, а за всім цим криються старі чужі сімейні гріхи… Що ж діється в заболоченому кутку Полтавщини? Чому господарі посміхаються й водночас гострять на чужинців ножі? Встановити істину для Платона — справа честі. І виживання…

Шановні користувачі!

Центральна бібліотека запрошує відвідати нас та ознайомитися з новинками літератури від Українського інституту книги. Поспішайте обрати для себе книги, які стануть вам до вподоби.