Голодний Дух України

Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору. Працівники центральної бібліотеки Чугуївської ЦБС підготувала тематичну книжкову виставку до дня пам`яті жертв голодомору. Запрошуємо до центральної бібліотеки ознайомитися друкованими виданнями.

А вшанувати пам'ять жертв Голодомору в умовах карантинних обмежень можна традиційною хвилиною мовчання о 16:00, 28 листопада, а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку у пам'ять про вбитих голодом.

Героїв країна - моя Україна

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко. У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи. У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності. 21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

До Дня Гідності та Свободи в центральна бібліотека Чугуївської ЦБС підготували книжкову виставку.

Щороку свято студентів відзначають в одну і ту ж дату – 17 листопада.

Свято асоціюється з молодістю, романтикою і веселощами, об'єднує молодь, яка навчається у різних куточках світу.

В цей день студенти багатьох країн замість навчання просто відпочивають. Немає якихось певних традицій на день студента, свято тим і прекрасне, що кожен його відзначає по-своєму. Та попри те, що в День студента ми розважаємося, історія свята аж ніяк не є веселою. Студентське свято було засноване під час Другої світової війни у Великобританії. Тоді, в 1941 році, на міжнародній зустрічі зібралися студенти країн, що боролися проти фашизму. 17 листопада обрали невипадково: ця дата встановлена в пам'ять про чеських студентів-патріотів. Історія свята трагічна. 28 жовтня 1939 в окупованій фашистами Чехословаччині празькі студенти і їхні викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення Чехословацької держави . Підрозділи окупантів розігнали демонстрацію, при цьому загинув студент медичного факультету Jan Opletal. Похорони хлопця 15 листопада 1939-го знову переросли в акцію протесту. Десятки демонстрантів були арештовані. 17 листопада гестапівці та есесівці оточили студентські гуртожитки. Понад 1200 студентів арештували та помістили в концтабір Заксенхаузен. Дев'ятьох студентів і активістів стратили без суду. За наказом Гітлера всі чеські вищі навчальні заклади були закриті до кінця війни. На честь цих подій і був встановлений Міжнародний день студентів, а в повоєнні роки його святкування підтвердили на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі в 1946 році. Відтоді День студентів святкується щороку в багатьох країнах світу. https://maximum.fm/novini_t2

У XXI столітті кожна людина може вибрати хобі собі до смаку. Яке ж заняття є улюбленим серед сучасної молоді?

На першому місці в рейтингу захоплень є кіно. Друге місце посідає не надто оригінальна, але дуже поширена - пристрасть до музики! Третє місце розділили між собою захоплення фотографією, малюванням, туризмом і спортом. Четверте місце - комп'ютерні ігри. П’яте місце займає досить серйозне захоплення - іноземні мови. Шосте місце ділять читання, квітникарство і домашні тваринки. Сьоме - колекціонування. Восьме місце впевнено займає приємне і не менш корисне хобі - заняття танцями. Дев’яте місце - вишивка картин. Тож не останнє місце в дозвіллі молоді займає читання.

До нашої центральної бібліотеки Чугуївської ЦБС також приходять студенти. Якщо узагальнювати, то можна казати, що всі читали книги про Гаррі Поттера, сміливо можна поділити студентів на тих, хто ненавидить нову книгу «50 відтінків сірого» або щиро захоплюється нею. Є ті, хто обожнює українську літературу, а є ті, хто упереджено ігнорує її. Також більшість молодих людей захоплюються романами Стівена Кінга. А якщо пройтись по списку читають сучасну українську літературу (наприклад, Ірену Карпу, Люко Дашвар, Марію Матіос), захоплюються антиутопічними романами Рея Бредбері і Фрейдом для пізнання людської психології, також романи, зокрема Еріха Марії Ремарка, цікавляться російською . Не нехтують українською літературою, зокрема віршами Андрія Любки. Читають твори загадкового Алана Едгара По, детективи. Важливе місце в їхньому житті займає наукова фантастика, а дівчата люблять жіночі романи про велике кохання. Захоплюються романами Паула Коельо . Цінують антиутопію, зокрема роман Гакслі «Прекрасний новий світ», читають і Джона Брауна. Осмислюють твори Булгакова та Достоєвського. Власне, отакі книги вибирають студенти, коли відпочивають.

Любіть українську

9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав указ про відзначення Дня української писемності та мови. В Україні щорічно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. За православним календарем це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.

Донині вчені досліджують походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, яка була схожою на грецьку і латину, а в східних регіонах використовувалися сарматські значки, які мали схожість з грузинською азбукою. У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки: глаголиця і кирилиця. При цьому, глаголиця досі не має аналогів. Імовірно, цей алфавіт винайшов слов'янський просвітник Кирило Філософ для запису богослужбових текстів. Сучасна літературна українська мова з'явився в XVIII столітті. Першим твором, який було написано з його використанням, вважається "Енеїда" Котляревського. Остаточно закріпив українську розмовну мову в літературних творах поет Тарас Шевченко.