Моя вишивана спадщина

РОЗГОРТАЮ ЖИТТЯ, МОВ СУВІЙ ПОЛОТНА, ОСЬ МЕРЕЖКА ГРІХІВ І НИЗИНКА ПАДІНЬ, ВЕРХОВИНКА ЖАДАНЬ, ЯВОРІВКА ПРИТАЄНИХ ПРАГНЕНЬ. ДАЛІ - ХРЕСТИКИ ЧОРНІ СТРАЖДАНЬ І ТЕРПІНЬ ТА ЧЕРВОНА СТЕБНІВКА ПАЛКОГО КОХАННЯ. ОСЬ ГЛАДИНКА ЖІНОЧОЇ ЛАСКИ, ПЕРЕТИКАНА ПЕСТОЩІВ З НІЖНІСТЮ. ЦІ НИТКИ, ЦІ ГОЛКИ, НЕЗАРУЧЕНІ ПАЛЬЦІ В НАПЕРСТКАХ. ВСЕ ЖИТТЯ У ШИТВІ, І ШИТТЯ - ЯК ЖИТТЯ. ІРИНА СЕНИК

Всесвітній день вишиванки – свято, що не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення святкових заходів кожного року різна, адже відзначається День вишиванки в третій четвер травня. У 2021 році – це 20 травня. Цьогорічний ювілейний День вишиванки пропонується присвятити українській традиційній музиці та екологічним проблемам. Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ. Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села.

Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Харківщину з поміж інших регіонів вирізняє те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки – "Дерево життя". Під мотивом "Дерева" знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ. Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки. Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти. Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію. Українська вишиванка пройшла довгий та часом нелегкий шлях до наших днів. Наші предки залишили нам у спадок величезний скарб. І ми зобов'язані не тільки не втратити цей скарб, а й примножити його та передати у спадок нашим нащадкам. Українська вишиванка – символ родової пам'яті, порядності, вірності та любові, а нині, ще й модний сучасний стильний look!

Михайло Булгаков. Реаліст і містик.

Я — містичний письменник. М. Булгаков Там, де містика зустрічається з реальністю, рождається магічний реалізм. Термін з'явився в початку XX століття і визначає особливе будівництво в мистецтві, в якому магічні елементи включені в реалістичну картину світу. Серед російських приверженців цього стилю був Михайло Булгаков, автор «Мастера і Маргарити» та «Білої гвардії». Дослідники творчості відомого російського письменника Михайла Булгакова одностайно стверджують, що фантастичні сюжети його творів віддзеркалюють глибокий містицизм світовідчуття автора. М. Булгаков справді виявляв неприхований інтерес до небуденного, незвичайного, і своє зацікавлення він особливо яскраво показав у романі "Майстер і Маргарита". "Магічний реалізм", властивий роману, проявляється у постійному співставленні містичного та буденного.

Цікаві факти з життя Булгакова • Михайло Булгаков народився 3 (15) травня 1891 р і був першою дитиною у сім'ї. Два тижні він був "Богданом" (так називали нехрещених немовлят). • 28 років із своїх 49 він прожив у Києві. • Перший твір «Пригоди Світлани» написав у 7 років. • Вже у 8 років прочитав «Собор Паризької Богоматері». Мав виняткову пам’ять, багато чого з прочитаного запам’ятовував напам’ять. • У Першу світову війну був лікарем у фронтовій зоні. Наприкінці лютого 1919 військлікар Булгаков був мобілізований в Українську армію, а в серпні 1919 го вже служив військовим лікарем в Червоній Армії. У жовтні цього ж року перейшов в Армію Південної Росії, де служив лікарем в козачому полку і воював на Північному Кавказі. • Булгаков колекціонував театральні квитки, які купував сам і на яких концертах або виступах він був присутній. Часто ходив в Большой театр, щоб послухати “Фауста”. Ця опера завжди піднімала йому настрій. • Булгаков писав «Майстра і Маргариту» в цілому більше 10 років. • Хворів на тиф, після чого довгий час приймав морфій. • Булгаков виступав проти комунізму і до нього в будинок частенько приходили чекісти з обшуком, але він при цьому жодного разу не був заарештований. Його п’єси в 1929 були заборонені у всіх театрах. • Був знайомий і товаришував з Анною Ахматовою, В. В. Вересаевим (письменник), М. А. Волошиним (поет), Ісааком Дунаєвським (композитор). • Булгаков був тричі одружений: – 1913-1924: Лаппа, Тетяна Миколаївна – прототип персонажа Ганни Кирилівни в оповіданні «Морфій». – 1925-1931: Білозерська, Любов Євгенівна – друга дружина. – З 1932: Шиловська, Олена Сергіївна – третя дружина, берегиня літературної спадщини. Основний прототип персонажа Маргарити в романі «Майстер і Маргарита». • В якості пам’ятника, після кончини відомого письменника, його дружина вибрала величезну гранітну брилу – Голгофу. До цього дана брила була підніжжям хреста, який був встановлений на місці поховання Гоголя. Працівники «Публічної бібліотеки» підготували виставку - портрет "Реаліст і містик" до дня народження письменника.