Моя вишивана спадщина

РОЗГОРТАЮ ЖИТТЯ, МОВ СУВІЙ ПОЛОТНА, ОСЬ МЕРЕЖКА ГРІХІВ І НИЗИНКА ПАДІНЬ, ВЕРХОВИНКА ЖАДАНЬ, ЯВОРІВКА ПРИТАЄНИХ ПРАГНЕНЬ. ДАЛІ - ХРЕСТИКИ ЧОРНІ СТРАЖДАНЬ І ТЕРПІНЬ ТА ЧЕРВОНА СТЕБНІВКА ПАЛКОГО КОХАННЯ. ОСЬ ГЛАДИНКА ЖІНОЧОЇ ЛАСКИ, ПЕРЕТИКАНА ПЕСТОЩІВ З НІЖНІСТЮ. ЦІ НИТКИ, ЦІ ГОЛКИ, НЕЗАРУЧЕНІ ПАЛЬЦІ В НАПЕРСТКАХ. ВСЕ ЖИТТЯ У ШИТВІ, І ШИТТЯ - ЯК ЖИТТЯ. ІРИНА СЕНИК

Всесвітній день вишиванки – свято, що не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення святкових заходів кожного року різна, адже відзначається День вишиванки в третій четвер травня. У 2021 році – це 20 травня. Цьогорічний ювілейний День вишиванки пропонується присвятити українській традиційній музиці та екологічним проблемам. Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ. Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села.

Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Харківщину з поміж інших регіонів вирізняє те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки – "Дерево життя". Під мотивом "Дерева" знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ. Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки. Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти. Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію. Українська вишиванка пройшла довгий та часом нелегкий шлях до наших днів. Наші предки залишили нам у спадок величезний скарб. І ми зобов'язані не тільки не втратити цей скарб, а й примножити його та передати у спадок нашим нащадкам. Українська вишиванка – символ родової пам'яті, порядності, вірності та любові, а нині, ще й модний сучасний стильний look!