Увага! Нові надходження!

Неабияке задоволення приносять нові книги, коли надходять у бібліотеку. Кожна нова книга – це завжди подія та нове знайомство. Це яскраві видання на будь-який смак для читачів різних вікових груп. Тож запрошуємо відвідати центральну бібліотеку міста, ознайомитися з новинками та обрати книги, які стануть вам до вподоби. Завітайте до нас – книги чекають! Приємного читання!

Напередодні дня Святого Миколая в центральній бібліотеці Чугуївської ЦБС пройшов майстер-клас з виготовлення чарівної Новорічної ялинки. На цьому заході дітлахи різного віку, у святковій атмосфері, власноруч виготовляли ялинки, слухали легенду про Святого Миколая та отримали солодкі подарунки.

Вітаємо всіх з наступаючими святами, бажаємо щастя та здоров'я!

Перша леді англійської літератури

Джейн Остін – англійська письменниця. Її твори відзначалися реалістичним стилем. Народилася в містечку Стівентон 16 грудня 1775 року. Дівчина мала сестру і шість братів, яка була її найкращою подругою. Освіту, майбутня письменниця отримала вдома. Джордж Остін, її батько, був добре освіченим чоловіком і тому сам давав своїй доньці знання. Попри велику смертність дітей в ті роки, усі діти в родині лишились живі. Старший брат Джеймс став прибічником літератури, писав прозу, вірші, але все-таки пішов стопами батька і став священником. Ще один брат, Джордж, був психічно неповноцінним, тому про нього в родині воліли нічого не говорити. За все існування він так і не зумів нічого сказати, тому саме для нього Остін освоїла азбуку німих. Наступного брата, Едварда, взяли в опіку багаті бездітні родичі Остенів, що відкрило широкі можливості перед ним. Найулюбленішим братом Остін був Генрі. Саме у нього найромантичніша і найяскравіша доля. За свій життєвий шлях він мав величезну кількість професій: був банкіром, спочатку успішним, але потім потерпів фіаско, служив в армії. Взяв шлюб з вдовою французького дворянина, який свої дні закінчив на гільйотині, Елізою де Фейд. Доволі сильно Еліза вплинула на дівчину. Тому їй вона зобов'язана чудовими знаннями французької мови і французьких авторів: Монтеня, Лабрюєра, Ларошфуко. Інші два брати, Чарльз і Френсіс, були моряками, які потім стали адміралами. Але особливі стосунки в Остін були з сестрою Кассандрою. Вона ділилася з нею усіма своїми планами і розповідала свої таємниці. Кассандра, як і сестра, заміжньою так і не стала. Її майбутній чоловік Томас, відійшов у потойбічний світ у Вест-Індії від жовтої гарячки, він поїхав в надії підзаробити грошей на майбутнє весілля і захворів. Коли Томаса не стало, Кассандрі було лише двадцять чотири роки.

Єдиний автентичний портерт Джейн Остін належить її сестрі Кассандрі, 1810 рік У 1802 році родина переїхала в місто Бат, а в 1809 році в містечко Чаутон. Саме там, дівчина і почала публікувати свої твори. Заміж вона так і не вийшла, але пропозицію мала, принаймні один раз. Увесь свій життєвий шлях Остін писала твори, але публікуватися почала, коли їй було 35 років. Її літературні доробки — результат тривалої і наполегливої праці. Деякі з них були надруковані посмертно, а деякі так і лишилися незакінченими, оскільки письменниця захворіла і відправилася на той світ доволі рано. Остін не мала великої популярності за свою долю. Шанування до Остін відродилося наприкінці дев‘ятнадцятого століття, і кількість літературних публікацій збільшилась, які були присвячені аналізу її творчості. Популярні твори Джейн Остін, які є в нашій бібліотеці: • Чуття і чуттєвість • Гордість і упередження • Менсфілд парк • Емма • Нортенґерське абатство • Переконання • Леді Сюзан

Ілюстрації до роману «Гордість та Упередження» Чарльза Е. Брока, 1890-ті роки. Цікавий факт: Джейностін — астероїд, який було названо на честь письменниці.

Ми за здоровий спосіб життя!

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. В цей день у всьому світі говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто вже помер або смертельно хворий, говорять про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства… СНІД – особливо небезпечна хвороба, яка несе смертельну загрозу людству. Це інфекційне захворювання здатне за 10 - 20 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання. У генеалогії цієї хвороби багато загадкового. Науковці й досі не дійшли згоди про походження лиховісного ВІЛ-вірусу імунодефіциту людини. Висуваються різні гіпотези, зокрема і фантастичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й інші, обґрунтовані версії. Так, наприклад, югославський лікар та історик медицини Мірко Грек вважає, що привід для епідемії СНІДу – це порушення рівноваги між поширеними хворобами і тяжкими інфекційними захворюваннями, яких майже повністю позбулися завдяки успіхам медицини. . Уся біда в тому, що медики просто не встигли своєчасно звернути на них увагу, вивчити й осмислити. До того ж новий вірус здатен досить довго нічим в організмі людини себе не виявляти, очікуючи більш сприятливих для себе умов. Існує багато інших версій науковців щодо виникнення цієї страшенної хвороби. Вірус СНІДу дуже дрібний, набагато менший за бактерії, проте неймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітини білих кров’яних тілець людини – основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із середини. Наслідки цього жахливі: людина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією. Першими, хто захворів на СНІД, були люди, які входили до так званої «групи ризику». Це наркомани, повії, гомосексуалісти, хворі на уроджену гемофілію (тому що їхнє життя залежить від систематичного введення препаратів із донорської крові). Однак дуже швидко вірус СНІДу вийшов за межі названих груп ризику в основну популяцію населення. Згідно з новими цифрами, які оприлюднив підрозділ ООН боротьби з ВІЛ/СНІДом, темпи поширення інфекції серед молоді в більшості уражених країн знижуються; виняток становить лише ситуація в Україні та Росії, де кількість ВІЛ – інфікованих серед молоді в віці від 15 до 24 років продовжує зростати.

Основні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією: - статевий; - під час переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту; - при використанні нестерильного медичного інструментарію (шприців, системи для переливання крові та ін.); - від ВІЛ-інфекції або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів. Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів може бути як коротким – чотири-п’ять тижнів, так і дуже довгим – декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи хворої людини. Та було б великою помилкою думати, що СНІД вибирає собі жертви тільки серед групи ризику. Ризик інфікування на ВІЛ із більшою чи меншою ймовірністю загрожує кожній людині. Вірус-убивця розповсюджується планетою з неймовірною швидкістю. Епідемія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до тяжкої соціальної та економічної деградації суспільства. Ми маємо пам'ятати: здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах - найкращі методи профілактики СНІДу.

Бережіть себе та будьте здорові!