Покрова – захисниця козацького роду!

"В єдності — сила народу!
Боже, нам єдність подай".

На 14 жовтня припадає велике релігійне свято Покрови Богородиці. Крім того, воно має важливе історичне значення, бо саме цей день вважається Днем українського козацтва!

Історична довідка

Найбільшим святом у жовтні є Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Богоматері як покровительки нашого народу існує від княжих часів. Марія була земною жінкою, яку вподобав Господь за матір свого сина, щоб у людській подобі він ніс праведне Боже слово до людей. Саме тому люди, прохаючи в Бога помочі, завжди зверталися до своєї заступниці, вважали, що вона, переживши мученицьку смерть сина, не допустить на землі неправди й насильства.

Приводом до встановлення цього свята стало видіння св. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її риза та покров, правилася всеношна. Переляканий невідомістю й жахами перед нападниками, народ ущент заповнив храм. Між людьми ревно молилися про спасіння народу од вражих орд св. Андрій з учнем Єпіфаном. Коли відправа закінчувалась, св. Андрій побачив, що до царських врат, осяяна світлом, іде Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя та Івана Богослова.

Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася та проливала сльози. Вставши, вона хусткою (покровом), яку зняла з голови, покрила присутніх. Чутка про цю подію швидко стала відома всім. Люди так кричали, раділи заступництву Богородиці, що перелякані араби відступили без бою. Від тієї хустки-покрови свято і дістав свою назву.

Невипадково саме 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, з 1990 р. відзначається свято запорозького козацтва – цього унікального явища в світовій історії. Бо запорозькі козаки особливо шанували Покрову. На Січі це свято було храмовим. Богородиця була їхньою заступницею в далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої стихії, ні злих ворожих сил. Її зображення було вибите на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від її порога січовики вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів.

Саме восени на Покрову козаки часто проводили загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Першу церкву на честь Покрови запорожці побудували в 1659 р. на Чортомлицькій Січі. За свідченням Д.І.Яворницького, за час існування Січей було побудовано 13 церков Покрови Богородиці. Крім того, Покрова уособлювала ще й материнство – святе поняття для козаків. Як писав Д.І. Яворницький: “… це свято для козаків мало подвійне значення, під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі; під Покровом Пріснодіви вони залишалися нежонатими, і свято виконували головний девіз святого життя – захист православної віри”.

Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Покрови.

Прикмети на Покрову

• Яка погода на Покрову, такою буде зима.
• Якщо лелеки не відлетіли на Покрови — на теплу зиму.
• Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня.

Прислів’я на Покрову

• Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови.
• Прийшов Покров — не нагрієш хату без дров.
• Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома.
• Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.